Українська економіка за минулий місяць досягла найвищих показників експорту цього року, як у грошовому, так і в натуральному вираженні. Це насамперед вказує на покращення логістичних можливостей, незважаючи на відчайдушні спроби рашистів "зіпсувати свято". "Психефект" не спрацював Загалом у жовтні українські компанії відправили закордонним покупцям 10,9 млн т продукції вартістю $3,8 млрд. Порівняно з вереснем приріст становив 18,7% та 26,2% відповідно, за даними Мінекономіки. Рекордний для третього воєнного року результат отримано не за рахунок підвищення відпускних цін: просто на зовнішні ринки вдалося надіслати більше товарів. Про це говорить одночасне збільшення відвантажень та виручки. Головна стаття українського експорту – сільгосппродукція. Тут співвідношення ще наочніше. Постачання в тоннах зросли на 33,8%, а виторг у доларовому еквіваленті – на 32,3%. Тобто практично однаковий приріст. Таким чином, "дякувати" за поліпшення експортної статистики треба не світовим цінам на зерно, соняшникову олію, залізну руду та інше. Вони залишилися на попередньому рівні. Тоді кому? Очевидно, що ЗСУ, які остаточно загнали "під плінтус" до портів Севастополя та Новоросійська залишки Чорноморського флоту РФ. Це підтверджують дані Адміністрації морських портів України (АМПУ), згідно з якими за січень-жовтень перевалка вантажів зросла на 78% (тобто чи не вдвічі) до аналогічного періоду 2023 р. до 82,1 млн т. Як відомо, морські порти традиційно є "воротами" для українського експорту. У 2022-2023 pp. їх було наглухо заблоковано ЧФ РФ. Не можна сказати, що рашисти повністю змирилися з відновленням торговельного судноплавства в українських портах. Минулого місяця вони завдали відразу кількох ракетних ударів по портах Одеської області. Щоразу мішенню ставали цивільні судна, що заходили під прапорами Палау, Панами, Беліза, Сент-Кітса та Невіса. Не обійшлося без жертв серед екіпажів, збитки від пошкодження суховантажів оцінюються у $30-40 млн, за даними Мінінфраструктури України. Всього за серпень-жовтень пошкоджено 22 судна та понад 300 об'єктів портової інфраструктури, постраждало 79 моряків та портових робітників. Проте статистика перевалки вантажів за жовтень (8,1 млн т) показує, що досягти своєї мети – зупинити торгове судноплавство – ці атаки не змогли. Так, були реальні збитки та реальні людські жертви. Але порти продовжували працювати, вантажі перевалювалися на судна та вирушали за призначенням. Станом на 22 жовтня заходу в порти чекали 86 суден. Загалом же за час роботи нового морського "коридора" з серпня 2023 р. до жовтня ц.р. ним скористалися 2985 торгових суден. Тобто, на ринок ракетні удари рашистів справили лише психологічний ефект. Він виявився у підвищенні фрахтових ставок у жовтні, з 0,25% до 1% вартості судна. Іншими словами, возити вантажі з українських портів стало дорожче. Але возити продовжують, причому досить інтенсивно. Хоча, звісно, це не є приводом розслаблятися. Адже подальша динаміка фрахту та перевалки багато в чому залежатиме від двох факторів. У цьому контексті слід звернути увагу на повідомлення АМПУ, датоване 6 листопада. У ньому стверджується, що в кожному з портів, що діють, рівень захисту об'єктів критичної інфраструктури досягає 95%. Якщо це так, то не зовсім зрозуміло, як за серпень-жовтень пошкоджено обстрілами понад 300 портових об'єктів. Швидше за все, ступінь захищеності все ж таки залишає бажати кращого. Це підтверджується заявою глави Мінінфраструктури О.Кулеби. Який 22 жовтня запевнив, що "загальну захищеність портових територій буде посилено". Також варто зазначити, що у жовтні ефективність роботи українських сил ППО різко знизилася порівняно з попереднім місяцем. За цей період над Україною було збито 1185 ворожих БПЛА із 2023 запущених або приблизно половина. У вересні – 1107 із 1339, за даними Міноборони. Загальна кількість збитих безпілотників приблизно відповідає, ефективність погіршилася через різке збільшення кількості випущених БПЛА. Тобто, проблема не в тому, що українські зенітники стали менше збивати, майже вдвічі зросла масованість повітряних атак. Це ті речі, які багато в чому визначатимуть подальшу експортну динаміку та показники роботи портів. Поки ж Мінекономіки прогнозує, що торішній річний показник експорту $36,2 млрд буде перевищено. Таке цілком можливо, з огляду на те, що вже за січень-жовтень маємо $34,6 млрд. Не портом єдиним… Збільшенню експорту сприяє покращення не лише портової логістики, а й залізничної. За січень-вересень вантажоперевезення ПАТ "Укрзалізниця" збільшилися на 23,3%, до 131,9 млн т, за даними компанії. При цьому щодо експортних вантажів зростання ще серйозніше, на 66,4% – до 63,9 млн т. З них 25,8 млн т припало на зернові. Достатньо "жваво" йде експорт цементу (морським шляхом він практично не відвантажується): 174 тис. т у вересні, рекордний показник за весь воєнний період. Максимальними виявились і загальні цифри з залізничними вантажоперевезеннями за 9 міс., включаючи експортні. Раніше продукцію цементних заводів майже повністю з'їдав внутрішній ринок. Але оскільки наразі будівельна галузь поставлена на паузу, виробники переорієнтувалися на закордонні продажі. Українська металургія та гірничодобувна промисловість також на підйомі: залізничні перевезення металопродукції зросли на 18,5%, до 4 млн т, залізняку – у 2 рази, до 25,2 млн т. Характерно, що скарг на затримки з відправкою вантажів, що викликані нестачею вагонів та локомотивів, від компаній не надходить. Зрозуміло, що нинішні обсяги далекі від довоєнних. Наприклад, у 2019 р. за січень-вересень перевезення металопродукції було 14,6 млн т. А за загальним обсягом за 9 міс. вантажоперевезення зараз навіть трохи менше, ніж 5 років тому за січень-травень (139,2 млн. т). Але не забуватимемо про військовий чинник. І те, що залізничники забезпечують безперебійну доставку вантажів як у порти, так і в західному напрямку – дорогого коштує. Також варто зазначити, що у сегменті контейнерних вантажоперевезень "Укрзалізниця" у січні-вересні вже вийшла на довоєнний рівень: 197 897 ДФЕ (двадцятифутовий еквівалент). Це на 7% більше, ніж у рекордному 2021 році за той же період. І на 47% більше ніж за 9 міс. торік. Зрештою, покращити експортну динаміку допомогло вирішення урядом України проблем із блокуванням вантажного автотранспорту на західному кордоні з боку Польщі та Словаччини (забобонним у цьому місці можна постукати по дереву). Останні такі акції датуються початком березня ц.р. А продовжувалися вони з осені минулого року. Тоді "ОстроВ" зазначав, що дії "союзників" завдають збитків не менше, ніж рашистська портова блокада. Отже, проблеми із логістикою для українського експорту залишились у минулому. Єдиним актуальним питанням залишається "що експортувати?" За агросектором прогноз сприятливий, незважаючи на погіршення збирання зернових та зернобобових до 47,9 млн т проти 59,8 млн т роком раніше. Зниження компенсується збільшенням урожаю олійних з 12,76 млн т до 18,8 млн т. Цукрових буряків зібрано 9,5 млн т, 2023 р. – 13,13 млн т. Але тут цифра не фінальна: на кінець першої декади листопада неубраним залишався врожай на 24% засіяних площ. Що ж до металургії, тут все не так однозначно. Докладніше про ситуацію в галузі буде далі.
